Культурна спадщина

Історико – культурна спадщина Ратнівського району

      Одним із напрямків роботи відділу культури є охорона культурної спадщини.  В Ратнівському районі налічується  57 пам’яток культурної спадщини: 19 пам’яток архітектури, 36 – історії, 1 – монументального мистецтва, 1 – археології. Також 24 виявлені об’єкти культурної спадщини (23 об’єкти історії та 1 – архітектури) та 5 щойно виявлених об’єктів історії. 11 пам’яток культурної спадщини, визначених за категорією національного значення, занесені до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, із них 10 пам’яток архітектури та 1 пам’ятка історії це Меморіальний комплекс «Жертвам фашизму» в с.Кортеліси.
       Відповідно до п.4 ч.2 ст.6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» користувачами пам’яток забезпечується дотримування режиму використання пам'яток  з метою їх екскурсійного відвідування, порядок цього доступу встановлений охоронними договорами укладеними між відділом культури та користувачами.
       
Перелік пам’яток  архітектури

№ п/п
Найменування пам’ятки (матеріал)

Адреса

Охор. № та №
у комп-лексі

Рік будівництва

Державна реєстрація

1
2
3
4
5
6
Пам’ятки національного значення
1
Хрестовоздвиженська церква
смт. Заболоття
109/1
1795 р.
Пост. РМ УРСР
від 24.08.63 № 970
2
Дзвіниця Хрестовоздвиженської церкви
смт. Заболоття
109/2
1877  р.
-//-
3
Микитівська церква
с. Тур
115/1
1778 р.
-//-
4
Дзвіниця Микитівської церкви
с.Тур
115/2
1778 р.
-//-
5
Михайлівська церква
с. Замшани
1044
1809 р.
Пост.РМ УРСР
від 06.09.79 № 442
6
Церква Параскеви
с. Заліси
1045
1794 р.
-//-
7
Церква Різдва Богородиці
с. Здомишель
1046
17ст.,
1784 р
-//-
8
Успенська церква
с. Краска
1047
1783 р.
-//-
9
Церква Параскеви
с. Самари
1048/1
1830 р.
-//-
10
Дзвіниця церкви Параскеви
с. Самари
1048/2
1876 р.
-//-
Пам’ятки місцевого значення
11
Церква Різдва Богородиці
смт. Ратно
232-м
18-19 ст. (1793)
Рішення ОВК
від 03.04.92 р. № 7\6

Ансамбль Покровської церкви
с. Велимче



12
Покровська церква
с. Велимче
108-м/1
1861-1825рр.
Рішення ОВК
від 27.08.90 р. № 187
13
Дзвіниця Покровської церкви
с. Велимче
108-м/2
1825р.
-//-
14
Дзвіниця Дмитрівської церкви
с. Гірники
109-м/2
1837р.
-//-
15
Церква Іоанна Богослова
с. Заброди
110-м
2 пол.
17 ст.
-//-
16
Михайлівська церква
с. Гута
228-м
1934 р.?
Рішення ОВК
від 03.04.92 р.№ 76

Ансамбль Хрестовоздвиженської церкви
с. Датинь
229-м


17
Хрестовоздвиженська церква
с. Датинь
229-м/1
1867 р.
-//-
18
Дзвіниця Хрестовоздвиженської церкви
с. Датинь
229-м/2
20 ст.
-//-
19
Успенська церква
с. Самари
233-м
1865 р.
-//-


Пам’ятка історії національного значення



      Меморіальний комплекс «Жертвам фашизму», охоронний номер 030023-Н знаходиться в с.Кортеліси.
      Комплекс братських могил розташований у центральній частині села, складається з шести частин – братських могил з благоустроєм та ознакуванням. Основну домінанту комплексу становить скульптурна меморіальна композиція у західній частині, до якої веде алея від історичного центру. Окремі могили розташовані у забудові села.
     Історичні дані про об’єкт:
     У 1967 році Рада Кабінету Міністрів СРСР ухвалила постанову про відбудову с. Кортеліси Ратнівського району Волинської області, що було вщент спалене за наказом окупаційного фашистського режиму в 1942 році. Село Кортеліси стало одним з-понад сотні сіл Волині, що впродовж 1941- 1944 років були частково або повністю зруйновані, а їхнє мирне населення ліквідоване фашистськими окупантами. Аналогічно нищилися села в усіх місцевостях України, що фактично повністю відповідало основному плану Гітлера про звільнення «життєвого простору» для майбутнього арійського населення цих територій.
Окупація українського села Кортеліси, та встановлення в ньому окупаційної адміністрації відбулося 27 червня 1941 року. Адміністрація відповідала за своєчасне надходження податків у вигляді зерна та промислового лісу, а також контроль за місцевим населення, що переховувало військовополонених червоноармійців та допомагало партизанським загонам, які почали формуватися впродовж зими 1941-1942 рр. З квітня 1942 року в районі с. Кортеліси розпочав свою діяльність партизанський загін ім. К. Є. Ворошилова під командуванням Бориса Михайловського, що неодноразово здійснював напади на німецьких солдат та поліцію. Фашисти розпочали розстріли селян, та підготували наказ про знищення сіл, уражених «бандитською заразою», а саме: села Кортеліси з хуторами: Запоківне, Ягідкове, Теренець, Косиці, Сніжки, Тарасове та ін., та сіл Бірки, Заболоття і Борисівку, що на території Білорусії. Для проведення операції в район села Кортеліси було перекинуто роту «Нюрнгберг». Для оточення села, а також експропріації майна селян залучили поліцаїв із Ратного, Каменя-Катпирського, білоруських містечок Малорити та Дивини. До 4 год 35 хв. Кортеліси з хуторами були оточені зовнішнім зашморгом із поліцейських, яким видали по одному патрону, щоб не вчинили випадкової паніки. О 5 год. ЗО хв. розпочалася основна частина операції, в ході якої населення викликали на схід, що мав відбутися в центрі села. Населення поділили на п’ять частин, розмістили у церкві, школі та ще трьох прилеглих до центру будинках. Після цього був виданий наказ поліцейським копати ями. Розстріл проводився одночасно в п’яти місцях з легких кулеметів, заглушуючи черги ревінням автомобільних моторів. Першими розстріляли молодих чоловіків, що могли чинити опір та зірвати операцію. Після цього розстріляли жінок та дітей. Солдати за кулеметами мінялися кожні тридцять хвилин, а розстріл тривав від 9.00 до 16.30. Після ліквідації населення відбулась конфіскація поголів’я худоби, збіжжя та сільськогосподарського інвентаря. Для вивозу майна рота організувала обоз із селянських возів. Після експропріації село вщент спалили. В результаті операції було знищено 2875 жителів, з них - 1620 дітей, спалено 715 хат. Разом з Кортелісами знищили сусідні хутори, а назву села викреслили з карт.
      У 1979 році було завершене будівництво Меморіального комплексу (скульптори - народний художник УРСР, професор О.П. Олійник, М.О. Олійник, архітектор А. Д. Корнєєв). 5 травня 1980 р. відбулося урочисте відкриття. Для участі у мітингу, присвяченому дню відкриття меморіалу, в Кортеліси прибули високопоставлені гості. У 1981 році Володимир Яворівський написав повість під назвою «Вічні Кортеліси». У 1983-му повість була видана російською мовою, а в 1984 році автор отримав Державну премію УРСР ім. Т. Шевченка.










Перелік пам’яток  історії місцевого значення

№№ п/п
Охорон ний номер
Місцезнахо- дження пам’ятника, його адреса
Найменування пам’ятника
Датування
Автор
Дата споруд ження
Дата і № рішення облвиконкому (адміністрації), постанови Кабінету Міністрів України про взяття пам’ятника під охорону
На чиєму утриманні знаходиться
1
2
3
4
5
6
7
8
9
Ратнівський район
1.
235
смт.Ратне, вул. Заболоттівська
Група братських могил радянських воїнів
1944
Львівська кераміко-скульптурна фабрика
1955
360-р від 04.08.69р.
Виконкому Ратнівської сел./р
2.
507
смт.Ратне, вул. Газіна
Пам’ятник землякам
1941-1945
Львівська кераміко-скульптурна фабрика
1970
457-р від 16.10.78р.
Виконкому Ратнівської сел./р
3.
402
с.Велимче
Пам’ятник землякам
1941-1945
Чайка Я.І.
1965
477-р від 28.11.75р.
Виконкому Велимченської с/р
4.
919
с.Велимче
Могила радянських воїнів Курілова і Хохлачова
1944

1991
265-р від 24.12.91р.
Виконкому Велимченської с/р
5.
920
с.Велимче, хут.Дошно
Могила радянського воїна Рязанського
1944

1991
265-р від 24.12.91р.
Виконкому Велимченської с/р
6.
665
с.Видраниця
Пам’ятник землякам
1941-1945
Федоров С.К.
1982
142-р від 29.04.84р.
Виконкому Видраницької с/р
7.
841
с.Видраниця
Могила братська невідомих воїнів
1944

1989
88-р від 09.04.90р.
Виконкому Видраницької с/р
8.
839
с.Височне
Пам’ятник на місці подвигу В.П.Газіна
1944

1987
88-р від
09.04.90 р.
Виконкому Височненської с/р
9.
606
с.Гута
Пам’ятник землякам
1941-1945
Московська експеримен-тальна база
1981
142-р від 29.04.84р.
Виконкому Гутянської с/р
10.
666
с.Датинь
Пам’ятник землякам
1941-1945
Федоров С.К.
1982
142-р від 29.04.84р.
Виконкому Датинської с/р
11.
505
с.Жиричі
Могила братська радянських воїнів
1944
Львівська кераміко-скульптурна фабрика
1955
457-р від 16.10.78р.
Виконкому Жиричівської с/р
12.
925
с.Жиричі
Могила невідомого радянського воїна
1944

1991
265-р від 24.12.91р.
Виконкому Жиричівської с/р
13.
401
смт.Заболоття
Могила братська радянських воїнів
1941
Львівська кераміко-скульптурна фабрика
1950
477-р від 28.11.75р.
Виконкому Заболоттівської сел./р
14.
403
смт.Заболоття
Пам’ятник землякам
1941-1945
Гром Л.Б.
1968
477-р від 28.11.75р.
Виконкому Заболоттівської сел./р
15.
506
смт.Заболоття
Могила братська мирних жителів
1941
Місцеві майстри
1956
457-р від 16.10.78р.
Виконкому Заболоттівської сел./р
16.
922
смт.Заболоття
Могила мирних жителів
1943

1991
265-р від 24.12.91р.
Виконкому Заболоттівської сел./р
17.
923
смт.Заболоття
Могила молоді с.Заліси
1943

1991
265-р від 24.12.91р.
Виконкому Заболоттівської сел./р
18.
667
с.Заброди
Пам’ятник землякам
1941-1945
Федоров С.К.
1982
142-р від 29.04.84р.
Виконкому Забродівської с/р
19.
404
с.Замшани
Пам’ятник землякам
1941-1945
Львівська кераміко-скульптурна фабрика
1967
477-р від 28.11.75р.
Виконкому Замшанівської с/р
20.
837
с.Замшани,
на кладовищі
Могила братська мирних жителів


1989
88-р від 09.04.90р.
Виконкому Замшанскої с\р
21.
130
с.Здомишель
Пам’ятник землякам
1941-1945
Федоров С.К.
1982
142-р від 29.04.84р.
Виконкому Здомишельської с/р
22.
840
с.Кортеліси
Могила Карпука Я.С., члена КПЗУ, комісара партизанського загону ім.Щорса
1943

1989
88-р від 09.04.90р.
Виконкому Кортеліської с/р
23.
608
с.Краска, на кладовищі
Могила братська радянських воїнів
1944

1986
103-р від 25.04.88р.
Виконкому Здомишельської с/р
24.
400
с.Межисить, хут.Бродятино
Могила невідомого радянського воїна
1944


415-р від 22.06.99р.
Виконкому Щедрогірської с/р
25.
377
с.Млинове
Могила розстріляних євреїв
1942


415-р від 22.06.99р.
Виконкому Млинівської с/р
26.
399
с.Млинове
Могила невідомого радянського воїна
1942
Кооператив “Будівельник”

415-р від 22.06.99р.
Виконкому Млинівської с/р
27.
652
с.Поступель
Пам’ятник землякам
1941-1945
Федоров С.К.
1982
142-р від 29.04.84р.
Виконкому Поступельської с/р
28.
124
с.Прохід
Могила розстріляних євреїв
1942-1943
Кооператив “Пам’ять”
1991
265-р від 24.12.91р.
Виконкому Прохідської с/р
29.
653
с.Річиця
Могила братська радянських воїнів
1944
Місцеві майстри
1956
142-р від 29.04.84р.
Виконкому Ричицької с/р
30.
921
с.Самари, хут.Бірки
Могила невідомого радянського воїна, офіцера
1944
Кооператив “Будівельник”
1991
265-р від 24.12.91р.
Виконкому Самарівської с/р
31.
664
с.Тур
Могила братська мирних жителів
1943

1980
142-р від 29.04.84р.
Виконкому Турської с/р
32.
144
с.Тур
Пам’ятник землякам
1941-1945
Федоров С.К.
1982
142-р від 29.04.84р.
Виконкому Турської с/р
33.
838
с.Щедрогір
Пам’ятник землякам
1941-1945

1987
88-р від 09.04.90р.
Виконкому Щедрогірської с/р
34.
805
с.Язавні
Пам’ятник на місці подвигу Газіна В.П.
1944

1985
103-р від 25.04.88р.
Виконкому Самарівської с/р


                                               
Пам’ятка монументального мистецтва місцевого значення

№ з/п
Ох. номер
Розташування
Назва пам’ятки
1
609
смт Ратне, вул. Центральна
Пам’ятник Герою Радянського Союзу Газіну В.П.


Пам’ятка археології місцевого значення

  
   Городище «Замок», охоронний № 439, виявлено в кінці XIX ст. Це невисокий, ледве помітний пагорб недалеко від церкви Різдва Богородиці, пам’ятки архітектури. В 1960 році розвідку городища провів А.Раппопорт, науковий працівник Ленінградського інституту археології АН УРСР. Городище неправильної круглої форми підноситься над болотом на 1-2 м.
З покоління в покоління се­ред ратнівчан передається легенда про Ратненський за­мок.




    За свідченням польсько­го історика М. Стрийковського, він розміщувався на ви­сокому пагорбі над рікою При­п’ять і був оточений багнис­тими болотами. Точних даних, коли саме був споруджений замок, немає, хоча дерев’я­на фортеця існувала тут ще з кінця XII ст. Пізніше фортеця неодноразово руйнувалась і знову відбудовувалась через часті наїзди та збройні напа­ди, зумовлені боротьбою Польщі та Литви за володін­ня цими землями.
     Як невідома точна дата будівництва замку в Ратно­му, так само важко говорити про час та обставини його зникнення. Документ за 1661 р. вказує, що «замку тут жод­ного немає». Польський істо­рик Т. Любомирський стверд­жував, що будівлі не витри­мала заболочена земля і погли­нула її. «Саме місто Ратне роз­ляглося на рівні з водами на­вколишніх рік, і розмокла зем­ля не витримує тягарів мурів. Із замку, виставленого за Сигізмунда Августа на насипному кургані, через кілька десятків років не залишилося й решток. Стефан Чарнецький на вбитих палях мурував стіни, але вже в наступному сторіччі серед запалих валів стирчало лише старе дерев’яне домище. Вода підмиває навіть двері кожної хати, і старозаконний старець, сидячи на порозі, закидає вудку, а сміливіший хлопчак з міщан, бродячи по худі ко­ліна у воді, по луках вершею рибу ловить». За історични­ми даними замок зник у пе­ріод між 1622 і 1661 рр.
      Селище Ратне внесене до Списку історичних населених місць Волинської області.